безубитно

Безубитно

нар. Черезчуръ, чрезвычайно, чрезмѣрно. Мнж. 176. Їла, безубитно їла, як із голодного села пани узяли мене в город. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me