бейбас

Бейбас, -са

м. = бельбас. Умієте загадувати, а розгадати так не вмивались. Та й куди вам, таким бейбасам. Кост. (О. 1862. VI. 52).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бейбас — -а, ч., діал. Бельбас. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бейбас — див. дурний Словник синонімів Вусика