бемул

Бемул, -ла

м. Дуракъ, болванъ. Ото з тебе бемул! Ном. № 6273.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бемул — -а, ч., заст. Дурень, бевзь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бемул — див. дурний Словник синонімів Вусика