бентег
Бентег, -га
м. Послушникъ. Доволі вибув послушником бентегом! З бентега вийшов не один козак.... ще в ченці не постригсь, не зрікся миру, — пійду проллю за християнство крів. К. ПС. 69.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бентег — -а, ч., заст. Послушник. Великий тлумачний словник сучасної мови