бер

Бер, -ру

м. То же, что и кладка. Вх. Зн. 2. Небольшой мостикъ изъ бревенъ, шириной въ два бревна. Шух. І. 80.

---------------

Бер! II

меж = бирь [бирь-бирь]. Вх. Зн. 2.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бер — Бер (21, 446) – “велика гірська кладка”; [ІЦ-2006] Бером називається в Гуцульщині велика з поруччями кладка, по якій можуть переходити не лише люди, а й коні (21, 446); [ІФ-1906] Словник з творів Івана Франка
  2. бер — -а, ч. Біологічний еквівалент рентгена (одиниця дози рентгенівського випромінювання). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бер — БЕР, а, ч. Біологічний еквівалент рентгена (одиниця дози рентгенівського випромінювання). Потужність доз радіації на висоті 22 тис. м сягає десятка бер на добу (із журн.); Учені Білорусі відкинули твердження академіка Ільїна про ті самі 35 бер, які може набрати людина протягом свого життя (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. Бер — Бер прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови