бервення
Бервення, -ня
с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бервення — берве́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- бервення — -я, с., збірн., діал. Колоди, багато колод. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бервення — БЕРВЕ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Скупчення колод. У воді стояли почорнілі соснові слупи, сяк-так пов'язані між собою подовжніми балками. Ледве хто наважувався ступати на півзогниле бервення (Л. Первомайський). Словник української мови у 20 томах
- бервення — БЕРВЕ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Колоди, багато колод. У воді стояли почорнілі соснові слупи, сяк-так пов’язані між собою подовжніми балками. Ледве хто наважувався ступати на півзогниле бервення (Перв., Материн.. хліб, 1960, 6). Словник української мови в 11 томах