бердо
Бердо, -да
с.
1) Бердо, ткацкій снарядъ: родъ гребня въ рамкѣ, сквозь зубья котораго проходять нити основы. МУЕ. III. 24. Вх. Уг. 247. Части: горизонтальныя планки рамки — листви, зубья — троща, промежутки между зубьями — комірки. Шух. І. 256. То же, что и блят.
2) Пропасть. Вх. Зн. 2. ум. бердечко. Тобі, мати, нити й бердечко, мені давай полотенечко. Мет. 212.
---------------
Бердо!
меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бердо — Берд, бе́рдо: — деталь ткацького верстату [44-1] Словник з творів Івана Франка
- бердо — бе́рдо іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- бердо — -а, с. Деталь ткацького верстата, що нагадує гребінь у рамці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бердо — БЕ́РДО, а, с. Деталь ткацького верстата, що нагадує гребінь у рамці. Човник і ляда – ткачеві порада; Берди і цівки – ви хліб його й сіль! (Я. Щоголів); Навчила [мати] його любити і просте, селянське полотно.. Словник української мови у 20 томах
- бердо — БЕ́РДО, а, с. Деталь ткацького верстата, що нагадує гребінь у рамці. Човник і ляда — ткачеві порада; Берди і цівки — ви хліб його й сіль! (Щог., Поезії, 1958, 105); Навчила [мати] його любити і просте, селянське полотно.. Словник української мови в 11 томах