1. Словник української мови Грінченка

бережкий

Бережкий, -а, -е

Осторожный, берегущійся. Бережкий чоловік не піймається в лісі. Міусск. окр. Дика вушка бережка. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бережкий — бережки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бережкий — Обачний, обережний, бачний, поміркований, сторожкий, ок. негарячкий. Словник синонімів Караванського
  3. бережкий — -а, -е. Який повсякчас бережеться, всього остерігається; обачний, обережний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бережкий — БЕРЕЖКИ́Й, а́, е́. Який повсякчас бережеться, всього остерігається; обачний, обережний. Дика вутка бережка (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах
  5. бережкий — див. обережний Словник синонімів Вусика
  6. бережкий — ОБЕРЕ́ЖНИЙ (який діє обдумано, передбачливо, щоб не наразитись на можливу небезпеку, неприємність і т. ін.; який виражає обережність), ОБА́ЧНИЙ, ОБА́ЧЛИВИЙ, БЕРЕЖЕ́НИЙ, БЕРЕЖКИ́Й, ОГЛЯ́ДИСТИЙ розм., ОГЛЯ́ДНИЙ рідше, БА́ЧНИЙ діал. Словник синонімів української мови
  7. бережкий — Бережки́й, -жка́, -жке́; -жкі́, -жки́х Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. бережкий — БЕРЕЖКИ́Й, а́, е́. Який повсякчас бережеться, всього остерігається; обачний, обережний. Дика вутка бережка (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах