1. Словник української мови Грінченка

бескед

Бескед, -ду

м. бескеда, -ди, ж. Крутизна, обрывъ, непроходимый оврагъ. Бережно провів проміж рівчаків і бескедів. Стор. ІІ. 194. З високої скелі в глибокий бескед. Стор. МПр. 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бескед — бе́ске́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бескед — див. бескид. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бескед — БЕ́СКЕ́Д див. бе́ски́д. Словник української мови у 20 томах
  4. бескед — ГОРА́ (значне підвищення над навколишньою місцевістю), БЕ́СКИ́Д (БЕ́СКЕ́Д) (БЕ́СКЕ́Т) діал.; КИЧЕ́РА діал. (вкрита лісом, крім вершини); СКЕ́ЛЯ, СКЕЛИ́НА рідше (зі стрімкими схилами та гострими виступами); УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я) (ЗГІ́Р'Я) (невисока). Словник синонімів української мови
  5. бескед — Бе́скед, -ду; -кеди, -дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бескед — БЕ́СКЕ́Д див. бе́ски́д. Словник української мови в 11 томах