бець
Бець, -ця
м. Родъ большого хлѣба? Беця їм спечу. Мнж. 98.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бець — див. вайлуватий Словник синонімів Вусика