бздуняка
Бздун, -на
м. Часто испускающій вѣтры (см. бздо); говорятъ преимущественно о старикахъ. Старий бздун. ув. бздуняка. Оце ще бздуняка: начхурів і дихати не можно. Кременч. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me