бидлюга

Бидло, -ла

с.

1) Рогатый скотъ. Май — бидлу дай, а сам на піч утікай. Ном. № 447. В тій оборі повно бидла. Чуб. ІІ. 232.

2) Бранное: скотъ, скотина. Ах ти, бидло погане!

3) Падаль. ув. бидлюга, бидлюка, бидляка, бидлятина.