1. Словник української мови Грінченка

бильник

Бильник, -ка

м.

1) Черешки въ листѣ. Поїла проклята кузявка капусту, — тільки бильник один стирчить. Черниг.

2) раст. чернобыльникъ, Artemisia vulgaris. Небом накрите, а билником огорожене. Волынск.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бильник — -а, ч., діал. Полин звичайний. Великий тлумачний словник сучасної мови