биня

Биня, -ні

ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. ум. бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. см. биця.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. биня — -і, ж. Дит. назва корови. Великий тлумачний словник сучасної мови