биня
Биня, -ні
ж. Дѣтск. названіе быка, коровы. О. 1862. IX. 118. ум. бинька, биньця, биненька, бинечка. Плаче коло биків: «бинейки мої, бинейки!». Гн. II. 162. см. биця.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- биня — -і, ж. Дит. назва корови. Великий тлумачний словник сучасної мови