благословитися
Благословлятися, -ляюся, -єшся
сов. в. благословитися, -влюся, -вишся, гл.
1) Получать, получить благословеніе. Благословилась Марусенька у свого татка на посад сісти. н. п. — до кого, у кого. Получать благословеніе отъ кого. (На весіллі) посланці тричі благословляться до старости. О. 1862. IV. 16. Йди до попа благословиться. АД. II. 21. Бона благословиться у батька й у матері. Грин. ІІІ. 428.
2) на світ благословилося. Разсвѣло. Ось нічка утікла, мов стало розсвітать, мов почало на світ благословлятись. Греб.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- благословитися — благослови́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- благословитися — див. благословлятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- благословитися — БЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ див. благословля́тися. Словник української мови у 20 томах
- благословитися — благословля́тися / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок), безос. Світати, розвиднюватися. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (І. Фразеологічний словник української мови
- благословитися — БЛАГОСЛОВИ́ТИСЯ див. благословля́тися. Словник української мови в 11 томах