благузнити

Благузнити, -ню, -ниш

гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде. Канев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благузнити — див. просторікувати Словник синонімів Вусика