бланя

Бланя, -ні

ж. Мѣхъ. Галиц. Бо моє серце, браття, сардаком ся крило, під бланев ся ховало, під ременем крило. Федьк. І. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бланя — -і, ж., зах. Хутро. Великий тлумачний словник сучасної мови