блекіт
Блекіт, -коту
м. раст. а) Цикута, бѣшеница, Cicuta. Угор. б) Conium maculatum. Вх. Пч. І. 9.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блекіт — Бле́кіт, -коту, -тові, -котом Правописний словник Голоскевича (1929 р.)