1. Словник української мови Грінченка

близитися

Близитися, -жуся, -зишся

гл. Приближаться. Вх. Зн. 3. Здавалося, неначе близився до покійника. Стор. II. 143.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. близитися — бли́зитися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. близитися — -иться, недок., рідко. Наближатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. близитися — Ближчати, поближчати, зближуватися, зближатися, зблизитися, позближуватися, наближуватися, наближатися, наблизитися, понаближуватися, див. приближуватися Словник чужослів Павло Штепа
  4. близитися — БЛИ́ЗИТИСЯ, иться, недок., рідко. Наближатися. Жар починав стухати, сонце близилося до землі (О. Стороженко); Перша частина концерту близилась до кінця (В. Самійленко); На сході згасли зорі, близився світанок (О. Десняк). Словник української мови у 20 томах
  5. близитися — НАБЛИЖА́ТИСЯ (НАБЛИ́ЖУВАТИСЯ рідше) до кого-чого і без додатка (про неживі предмети, явища природи тощо — переміщатися на ближчу відстань до кого-, чого-небудь), ПІДХО́ДИТИ, ПІДСТУПА́ТИ, ЗБЛИЖА́ТИСЯ (ЗБЛИ́ЖУВАТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  6. близитися — БЛИ́ЗИТИСЯ, иться, недок., рідко. Наближатися. Жар починав стухати, сонце близилося до землі (Стор., І, 1957, 334); Перша частина концерту близилась до кінця (Сам., II, 1958, 222); На сході згасли зорі, близився світанок (Десняк, І, 1955, 156). Словник української мови в 11 томах