1. Словник української мови Грінченка

блискавий

Блискавий, -а, -е

Блестящій, сверкающій. Як замахнувся блискавою шаблею, — тільки кров тепла зчервонила сиву хвилю Дніпрову. МВ. І. 158.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блискавий — блиска́вий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. блискавий — -а, -е, рідко. Те саме, що блискучий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блискавий — БЛИСКА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що блиску́чий 1. Данило і вловив її за ту косу шовкову... як замахнувся блискавою шаблею (Марко Вовчок); – Що то є любов? – міркувала Ніна, розглядаючи свої вогкі вишневі губи.., брівки й карі блискаві очі (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  4. блискавий — БЛИСКА́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що блиску́чий 1. Данило і вловив її за ту косу шовкову… як замахнувся блискавок шаблею (Вовчок, І, 1955, 101); — Що то є любов? — міркувала Ніна, розглядаючи свої вогкі вишневі губи.., брівки й карі блискові очі (Досв., Вибр., 1959, 231). Словник української мови в 11 томах