1. Словник української мови Грінченка

блискотливий

Блискотливий, -а, -е

Сверкающій, блестящій. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блискотливий — блискотли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. блискотливий — -а, -е. Який часто, весь час блискає; блискучий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блискотливий — БЛИСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який часто, весь час блискає; блискучий. Мед був густий, прозорий, зверху ніби посипаний блискотливими піщинками (О. Донченко); Сльози прозорими блискотливими камінцями викочувалися з її очей (А. Словник української мови у 20 томах
  4. блискотливий — БЛИСКУ́ЧИЙ (який дає блиск, блищить); БЛИСКОТЛИ́ВИЙ (який часто або постійно блискає); СЯ́ЮЧИЙ, СІЯ́ЮЧИЙ поет., СЯ́ЙНИЙ поет., ОСЯ́ЙНИ́Й поет., СЯЙЛИ́ВИЙ поет. Словник синонімів української мови
  5. блискотливий — БЛИСКОТЛИ́ВИЙ, а, е. Який часто, весь час блискає; блискучий. Сльози прозорими блискотливими камінцями викочувалися з її очей (Турч., Зорі.., 1950, 89); Мед був густий, прозорий, зверху ніби посипаний блискотливими піщинками (Донч., VI, 1957, 230). Словник української мови в 11 томах