блись

Блись

меж., выражающее блескъ, сверканіе. Ось розгулялося і сонце з хмари блись! Греб. 376. Вона сердешна туди, сюди, блись, блись очицями. Греб. 403.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блись — блись присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. блись — незм., невідм., розм. Уживається як присудок за знач. блиснути 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блись — БЛИСЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. бли́снути 1. Він дивився, як мама шиє. Голка все блись, блись... (Леся Українка); Очі в тебе – наче плеса, що на сонці – тільки блись (П. Тичина). Словник української мови у 20 томах
  4. блись — БЛИСЬ, невідм., розм. Уживається як присудок за знач. бли́снути 1. Він дивився, як мама шиє. Голка все блись, блись… (Л. Укр., III, 1952, 488); Очі в тебе — наче плеса, що на сонці — тільки блись (Тич., II, 1957, 168). Словник української мови в 11 томах