блявкати
Блявкати, -каю, -єш
гл. Говорить вздоръ. см. блякати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блявкати — бля́вкати дієслово недоконаного виду базікати діал. Орфографічний словник української мови
- блявкати — -аю, -аєш, недок., діал. Базікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блявкати — БЛЯ́ВКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Базікати. Старий бовдур блявкав, не даючи Ананію можливості вставити хоч би словечко (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- блявкати — БЛЯ́ВКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Базікати. Старий бовдур блявкав, не даючи Ананію можливості вставити хоч би словечко (Ю. Янов., І, 1954, 132). Словник української мови в 11 томах