блявкати

Блявкати, -каю, -єш

гл. Говорить вздоръ. см. блякати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блявкати — бля́вкати дієслово недоконаного виду базікати діал. Орфографічний словник української мови
  2. блявкати — -аю, -аєш, недок., діал. Базікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блявкати — БЛЯ́ВКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Базікати. Старий бовдур блявкав, не даючи Ананію можливості вставити хоч би словечко (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. блявкати — БЛЯ́ВКАТИ, аю, аєш, недок., діал. Базікати. Старий бовдур блявкав, не даючи Ананію можливості вставити хоч би словечко (Ю. Янов., І, 1954, 132). Словник української мови в 11 томах