1. Словник української мови Грінченка

бляхувати

Бляхувати, -хую, -єш

гл.

1) Покрывать жестью.

2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані. Екатер. у.

3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах. Котл. Ен. V. 27.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бляхувати — бляхува́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. бляхувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. 1》 Покривати бляхою (у 1 знач.). 2》 Прикрашати металевими пластинками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бляхувати — БЛЯХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Покривати бляхою (у 1 знач.). Бляхуємо дахи, ремонтуємо вікна, здійснюємо інші ремонтні роботи (з Інтернету). 2. Карбувати; прикрашати металевими пластинками. Словник української мови у 20 томах
  4. бляхувати — Бляхува́ти, -ху́ю, -ху́єш, -ху́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бляхувати — БЛЯХУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., діал. 1. Покривати бляхою (в 1 знач.). 2. Прикрашати металевими пластинками. Словник української мови в 11 томах