1. Словник української мови Грінченка

бліденький

Блідий, -а, -е

Блѣдный. МВ. ІІ. 12, 25. Біда, в кого жінка бліда, а в кого як калина, то й то лиха година. посл. Канев. у. ум. бліденький, блідесенький.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бліденький — бліде́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бліденький — -а, -е. Зменш.-пестл. до блідий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бліденький — БЛІДЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до бліди́й 1–3. Яскраве весняне сонце по-материнському зігріває першу бліденьку травичку (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. бліденький — див. блідий Словник синонімів Вусика
  5. бліденький — БЛІДЕ́НЬКИЙ, а, е. Зменш.-пестл. до бліди́й. Словник української мови в 11 томах