блішка
Блішка, -ки
ж. ум. отъ блоха.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- блішка — блі́шка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- блішка — -и, ж. 1》 Зменш. до блоха. 2》 Складова частина ентомологічних назв. Бурякова блішка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- блішка — БЛІ́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до блоха́. Приссався, наче блішка до вовка (прислів'я). 2. Складова частина ентомологічних термінів. Бурякова блішка; Капустяна блішка. Словник української мови у 20 томах
- блішка — Блі́шка, -шки, -шці (зм. від блоха́) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- блішка — БЛІ́ШКА, и, ж. 1. Зменш. до блоха́. 2. Складова частина ентомологічних назв. Сходи капусти дуже ушкоджуються хрестоцвітими (городніми) блішками (Колг. Укр., 5, 1962, 39); Бурякова блішка. Словник української мови в 11 томах