бовтиця

Бовтиця, -ці

ж.

1) Подвѣска къ серьгѣ. Ковтки з бовтицями. Гол. Од. 60.

2) Кисть на снуркѣ для украшенія гуцульской шляпы или верхней одежды. Гол. Од. 69, 46.

3) Металлическая цѣпочка, украшающая кожаный поясъ гуцула. Шух. І. 127.

4) Мѣдный кружекъ, родъ пуговицы, употребляемый (во множествѣ) для украшенія гуцульскихъ кожаныхъ сумокъ, ремней, сбруи и пр. Шух. І. 279, 293.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бовтиця — -і, ж., зах. Підвіска. Великий тлумачний словник сучасної мови