богоносець

Богоносець, -сця

м. Носящій Бога. Въ загадкѣ — оселъ, везшій Христа. Родився, не хрестився, а до смерти не молився і був богоносець. Ном. стр. 293. № 118.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me