1. Словник української мови Грінченка

богун

Богун, -на

м.

1) Горизонтальная жердь, перекладина, на которой развѣшиваютъ сушить рыбу. Азовск. море. (Стрижевск.) 2) Желудокъ, первый желудокъ жвачныхъ животныхъ, rumen. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Богун — Богу́н прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови