бодячок
Бодячок, -чка
м.
1) ум. отъ бодяк.
2) — польовий. раст. Eryngium planum. Лв. 98.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Бодячок, -чка
м.
1) ум. отъ бодяк.
2) — польовий. раст. Eryngium planum. Лв. 98.