божевілля

Божевілля, -ля

с. Сумасшествіе.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. божевілля — божеві́лля іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. божевілля — Нестяма, навіженство, шал, шаленство, сказ, нестям, безум, безумство, очманіння. Словник синонімів Караванського
  3. божевілля — -я, с. 1》 Стан божевільного (у 1 знач.). 2》 розм. Нерозумний, нерозважний вчинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. божевілля — БОЖЕВІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Стан божевільного (у 1 знач.). [Люцій:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! (Леся Українка); Квітки ж він полюбив до божевілля (В. Підмогильний); Нестямні очі його світилися божевіллям (О. Словник української мови у 20 томах
  5. божевілля — див. глупота Словник синонімів Вусика
  6. божевілля — БЕЗУ́МСТВО (необдумані, необачні дії, що суперечать вимогам розуму), БЕЗРОЗСУ́ДСТВО рідше, БЕ́ЗУМ поет., БОЖЕВІ́ЛЛЯ підсил., ШАЛЕ́НСТВО підсил., НАВІЖЕ́НСТВО підсил. рідше, ШАЛ підсил. рідше. Словник синонімів української мови
  7. божевілля — Божеві́лля, -лля, -ллю, -ллям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. божевілля — БОЖЕВІ́ЛЛЯ, я, с. 1. Стан божевільного (в 1 знач.). [Люцій:] Ти доведеш мене до божевілля чи до гріха! (Л. Укр., II, 1951, 436); Нестямні очі його світилися божевіллям (Довж., І, 1958, 360). 2. розм. Нерозумний, нерозважний вчинок. Словник української мови в 11 томах