бойкий
Бойкий, -а, -е
Хорошій. Чуб. VII. 574. Славяносерб. у. Їж кашку, — вона бойка. Зміев. у. Бойка дівчина. Зміев. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бойкий — див. бистрий Словник чужослів Павло Штепа