1. Словник української мови Грінченка

бомок

Бомок, -мка

м.

1) Слѣпень бычачій, Tabanus bovinus. Вх. Пч. І. 7.

2) бомки бити, стріляти. Брать глину или грязь на палочку и бросать ее вверхъ; въ переносномъ значеніи: ничего не дѣлать, баклушничать. Шейк. Ниньки святої Домки: хто не хоче робити, той стріляє бомки. Ком. II. № 1067. бомка люде пустили за вас. Распустили о васъ слухъ. Фр. Пр. 107. що ти ми пуцьоєш бомки? Зачѣмъ ты врешь, обманываешь? Фр. Пр. 107.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бомок — бо́мок 1. ґедзь (Лучук) (м, ср, ст) ◊ би́ти бо́мки нічого не робити; байдикувати (м, ср, ст)|| = бімбати ◊ би́ти бо́мків = би́ти бо́мки ◊ наїстися як бо́мок наїстися донесхочу (ср)||набехтатися, наладувати живіт, напакуватися... Лексикон львівський: поважно і на жарт