бочулочка
Бочуля, -лі
ж.
1) Толстобрюхая корова. Желех.
2) Корова съ бѣлыми боками. Желех. ум. бочулочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me