бочулочка

Бочуля, -лі

ж.

1) Толстобрюхая корова. Желех.

2) Корова съ бѣлыми боками. Желех. ум. бочулочка. Да прийду ж я, гою, на твою обору, ой займу ж я бочулочку до свойого дому. Чуб. V. 1088.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me