боярчик
Боярчик, -ка
м. = боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він бував хорунжим. О. 1862. IV. 17.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- боярчик — -а, ч. Зменш. до боярин. Великий тлумачний словник сучасної мови