боярчик

Боярчик, -ка

м. = боярин 2. Буває два або й три боярчики, бо часом іде й третій, що зветься «писарь», що записує кватеру для молодого. На другий день, у неділю, як ідуть до шлюбу, він бував хорунжим. О. 1862. IV. 17.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боярчик — -а, ч. Зменш. до боярин. Великий тлумачний словник сучасної мови