брамка

Брама, -ми

ж.

1) Ворота. Мет. 407. А в нашім двору гірше як в неволі, вийди за браму, наплачся доволі. Чуб. V. 344. Вашу дівчину мов за золоту браму зачинено: і в вічі її не побачиш. МВ. І. 71.

2) «Опушка изъ сафьяна, плиса (вольвета) или смушка». Вас. 155. см. брам. ум. брамка, брамочка. Чуб. V. 896.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брамка — Жіноча прикраса на голову Словник застарілих та маловживаних слів