1. Словник української мови Грінченка

браття

Браття, тя

с. соб. Братья. К. Псал. 77. Браття любе, браття миле! АД. І. 114.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. браття — бра́ття множинний іменник, істота арх. Орфографічний словник української мови
  2. браття — збірн., заст. Товариство, братія (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. браття — БРА́ТТЯ, бра́ттів, мн. і невідм., збірн., с., заст. Брати (див. брат, перев. у 2, 4 знач.). Гумен теж здивувався, зібрав братів і почали браття радитись (з легенди); Я звіщатиму Ймення Твоє [Бога] своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору! (Біблія. Словник української мови у 20 томах
  4. браття — ТОВАРИ́СТВО (група людей, що перебувають у тісних стосунках), КОМПА́НІЯ, ГРОМА́ДА, ВАТА́ГА, БЕ́СІДА розм., БРА́ТІЯ ірон., БРАТВА́ фам., БРА́ТТЯ заст., СУСПІ́ЛЬСТВО заст., ПАНІБРА́ТСТВО заст., КУМПА́НІЯ діал.; БОМО́НД (аристократичне); ША́ТІЯ зневажл. Словник синонімів української мови
  5. браття — Бра́ття, -ття, -ттю, -ттям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. браття — БРА́ТТЯ, збірн., заст. Товариство, братія (в 1 знач.). — А що, браття! Чи не послухать нам цієї ради? — спитав Микола в своїх товаришів (Н.-Лев., II, 1956, 217); Славне товариство, любе-миле браття! Від душі тут хочу всіх вас привітать я! (Тич., II, 1957, 266). Словник української мови в 11 томах