1. Словник української мови Грінченка

брезкулька

Брезкулька, -ки

ж. Бубенчикъ, привѣшиваемый къ ушамъ лошадей. Коли чує, торохтить щось ззаду з дзвониками да з брезкульками. Рудч. Ск. І. 74.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брезкулька — -и, ж., діал. Дзвіночок на кінських вухах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. брезкулька — див. дзвін Словник синонімів Вусика