бреус
Бреус, -са
м. Человѣкъ большого роста и неуклюжій, неповоротливый. Чуб. VII. 575.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бреус — див. високий Словник синонімів Вусика