1. Словник української мови Грінченка

брид

Брид, -ду и -да

м.

1) Род. п. -ду. Гадость, мерзость.

2) Род. п. -да. Гадкій, безобразный человѣкъ. Да не давай стиду-бриду цілувати свого виду. Чуб. V. 540.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брид — І БРИДЬ, відраза, гидота, гидь, р. гид; (хто) потвора, сил. гид гидом; бридота. Словник синонімів Караванського
  2. брид — ч. 1》 род. -у. Мерзота. 2》 род. -а. Гидка людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. брид — див. гидкий; сміття Словник синонімів Вусика