1. Словник української мови Грінченка

бридня

Бридня, -ні

ж. = бредня. Не що дня бридня. Ном. № 5330. ум. бриденька. Кургикали все пісеньок: козацьких, гарних запорозьких, а які знали, то московських вигадували бриденьок. Котл. Ен. ІІІ. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бридня — бридня́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бридня — див. бредня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бридня — БРИДНЯ́ див. бредня́. Словник української мови у 20 томах
  4. бридня — див. нісенітниця Словник синонімів Вусика
  5. бридня — БЕЗГЛУ́ЗДЯ (думки, висловлювання, слова і т. ін., позбавлені здорового глузду), НІСЕНІ́ТНИЦЯ, НО́НСЕНС книжн., ДУ́РІСТЬ розм., ДУ́РОЩІ мн., розм., ГЛУ́ПСТВО рідше, АБСУ́РД підсил., БРЕДНЯ́ (БРИДНЯ́) підсил.; АБИ́ЩО, АХІНЕ́Я підсил. розм., ДУРНИ́ЦЯ підсил. Словник синонімів української мови
  6. бридня — БРИДНЯ́ див. бредня́. Словник української мови в 11 томах