1. Словник української мови Грінченка

брижик

Брижик, -ка

м.

1) Морщина, морщинка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледві примітні брижики. Мир. ХРВ. 109.

2) Неровность въ верхней части свеклы послѣ отпавшихъ сухихъ листьевъ. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брижик — Бри́жик: — складочка, нерівність [25] Словник з творів Івана Франка
  2. брижик — бри́жик іменник чоловічого роду брижка Орфографічний словник української мови
  3. брижик — -а, ч. Те саме, що брижка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. брижик — БРИ́ЖИК, а, ч. Те саме, що бри́жка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледве помітні брижики (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  5. брижик — див. зморшка Словник синонімів Вусика
  6. брижик — БРИ́ЖИК, а, ч. Те саме, що бри́жка. У старшої дочки почали вже в куточках коло очей складатись ледве помітні брижики (Мирний, II, 1954, 100). Словник української мови в 11 томах