1. Словник української мови Грінченка

бриндза

Бриндза, -дзи, бриндзя, -дзі

ж.

1) Соленый овечій сыръ.

2) Бриндзю бити, а) Дѣлать овечій сыръ (бриндзю). Вх. Зн. 4. б) Перебиваться кое-какъ со дня на день. Бий бриндзю в діраву діжу. Ном. 12798.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бриндза — бри́ндза іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. бриндза — див. бринза. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бриндза — БРИ́НДЗА див. бри́нза. Словник української мови у 20 томах
  4. бриндза — Спеціально приготований для зберігання солений овечий сир у гуцулів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. бриндза — Бри́ндза, -дзи, -дзі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. бриндза — БРИ́НДЗА див. бри́нза. Словник української мови в 11 томах