брузумент

Брузумент, -ту

м. Позументъ. О. 1862. ѴІІІ. 19. Одяг червоний жупан з вильотами, що пообшивані брузументами. Стор. І. 219.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. брузумент — Басаман, гальон Словник чужослів Павло Штепа
  2. брузумент — Брузуме́нт, -ту; -ме́нти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)