1. Словник української мови Грінченка

бугайкуватий

Бугайкуватий, -а, -е

1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл. Мнж. 192.

2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич. Лубен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бугайкуватий — -а, -е. Кремезний, схожий на бугая. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бугайкуватий — БУГАЙКУВА́ТИЙ, а, е, розм. Кремезний, схожий на бугая (див. буга́й¹ 1). Бугайкуватий чоловік. Словник української мови у 20 томах
  3. бугайкуватий — див. звабник Словник синонімів Вусика
  4. бугайкуватий — Бугайкува́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)