бугаячий
Бугаячий, -а, -е
Свойственный, принадлежащій племенному быку.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бугаячий — -а, -е. Прикм. до бугай. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бугаячий — БУГА́ЯЧИЙ, а, е. 1. Стос. до бугая, бугаїв. Оце недавно зоотехнік якийсь: “Я з міжгосподарського племінного підприємства.” Не зразу й дійшло, що з бугаячої станції (з газ.). 2. перен. Про значні фізичні властивості людини. Бугаяча сила. Словник української мови у 20 томах