1. Словник української мови Грінченка

будимир

Будимир, -ра

м. Будящій міръ. Встрѣчено лишь въ загадкѣ, гдѣ обозначаетъ пѣтуха. Ном., заг. № 125.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Будимир — слов.; від д.-рус. буди- (будити) і мир-(мирний, мир). Мирко. Власні імена людей. Словник-довідник
  2. будимир — див. півень Словник синонімів Вусика