1. Словник української мови Грінченка

будяк

Будяк, -ка

м.

1) раст. Чертополохъ, волчецъ. Вас. 199. Не веди мя в будяки, бо я наколюся. Чуб. V. 122.

2) — жовтоцвітний, a) Senecio vernalis Waldsh et Kit. ЗЮЗО. I. 166. б) Verbascum lychnitis L. ЗЮЗО. I. 160. ум. будячок. Чуб. V. 1035, будяченько. На городі будяк родит... Роди, роди, будяченьку. Грин. III. 688. ув. будячище.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будяк — будя́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. будяк — -а, ч. Колюча трав'яниста рослина-бур'ян. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. будяк — БУДЯ́К, а́, ч. Колючий трав'янистий бур'ян родини складноцвітих. Бур'ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Т. Шевченко); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (А. Тесленко); На кручі росте висока кропива, червоніють квіти будяків (О. Словник української мови у 20 томах
  4. будяк — Дворічний бур'ян родини складноцвітих, поширений в зонах помірного клімату; листки і стебла колючі; в Україні 12 видів; найпоширеніші б. кучерявий і б. акантовидний; медонос. Універсальний словник-енциклопедія
  5. будяк — Будя́к, -ка́, -ко́ві, -дя́че! -дяки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. будяк — БУДЯ́К, а́, ч. (Cards L.). Колюча трав’яниста рослина-бур’ян. Бур’ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли (Шевч., II, 1953, 317); Гарно у полі! Толока. Будяки червоніють (Тесл., Вибр. Словник української мови в 11 томах