будячище

Будячище, -ща

м. ув. отъ будяк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. будячище — будячи́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. будячище — -а, ч. і с. Збільш. до будяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. будячище — БУДЯЧИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до будя́к. Зараз цей будячище стоїть засохлий за склом у шафі (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
  4. будячище — БУДЯЧИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до будя́к. Зараз цей будячище стоїть засохлий за склом у шафі в піонерській кімнаті (Донч., V, 1957, 202). Словник української мови в 11 томах