будячище
Будячище, -ща
м. ув. отъ будяк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- будячище — будячи́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- будячище — -а, ч. і с. Збільш. до будяк. Великий тлумачний словник сучасної мови
- будячище — БУДЯЧИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до будя́к. Зараз цей будячище стоїть засохлий за склом у шафі (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах
- будячище — БУДЯЧИ́ЩЕ, а, ч. і с. Збільш. до будя́к. Зараз цей будячище стоїть засохлий за склом у шафі в піонерській кімнаті (Донч., V, 1957, 202). Словник української мови в 11 томах