буйтур
Буйтур, -ра
м. = тур, Bos urus. Вх. Пч. II. 5.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- буйтур — див. хоробрий Словник синонімів Вусика